Lloyds будує агентний ШІ маленькими кроками
Lloyds — найбільший клірер у фунтах стерлінгів у світі. За словами Clare Schramm (Transaction Banking Technology Platforms), банк тестує агентний ШІ на маленьких, детермінованих кейсах з людиною в контурі, застосовуючи Microsoft Copilot, Claude Code та Google Gemini. Приклад: ШІ виявляє помилку в адресі платежу, а виправляє її окремий детермінований workflow — без самостійних рішень агента.
У 2025 генеративний ШІ приніс банку £50 млн, у 2026 очікують ще £100 млн — скромно на тлі мети програми Accelerate: £2 млрд економії до 2030-го.
Другий і третій приклад: не лише виправлення адрес
Крім виявлення помилок в адресах платежів, команда Клер Шрамм (Transaction Banking Technology Platforms) розгортає агентний ШІ ще у двох напрямках. Перший — прогноз найкращого моменту для конвертації валюти: банк консультує корпоративних клієнтів, як переводити кошти між фунтом, євро, доларом та іншими валютами, і будує це на детермінованому workflow, спираючись на історичні дані про коливання курсів та економічний клімат. За словами Шрамм, це вже дало «реальний вплив на прибуток» і озброїло менеджерів клієнтських відносин кращими інструментами для порад.
Другий напрямок — онбординг державних установ на банківські системи після того, як Lloyds отримав великий контракт на обробку державних платежів у серпні 2025 року. ШІ допомагає показати урядовим клієнтам, як користуватися системами. Шрамм описує ці кейси як «дуже маленькі, але з дуже високим впливом» — вони дозволяють впоратися зі зростанням обсягу платежів без пропорційного зростання команди підтримки.
Як саме працює виправлення помилки в платежі — покроково
Принцип, який Lloyds застосовує до платежів з помилками в адресі, розкладається на кроки:
- Генеративний ШІ виступає «рушієм міркування» — аналізує платіж і виявляє відхилення, наприклад помилку в адресі.
- Виправлення виконує окремий детермінований workflow, а не сам агент — це свідомий вибір, щоб уникнути самостійних рішень ШІ у грошових потоках.
- Людина втручається вибірково — лише там, де потрібна експертиза, а не на кожному кроці.
- Обсяг автономії наростає поступово: банк каже, що «починає з малого» і «дуже свідомо» працює поруч із людьми, поступово збільшуючи використання.
Де банк свідомо гальмує
Шрамм прямо каже: «Ви не робите зі своєї надійної банківської програми slop» — і додає, що команда підходить до ШІ через призму продуктивності («підказки й трюки»), а не через тотальне перероблення клієнтського досвіду. Ранні кейси допомоги й підтримки виросли з чатботів, з якими банк живе вже 15 років — це «чатбот плюс плюс»: контекстно обізнаніший, але без надмірного «оШІфікування» звичного клієнтського шляху.
Ключовий принцип, який Шрамм повторює: людина в контурі лишається обов'язковою, коли йдеться про рух грошей. ШІ прийнятний, якщо він прискорює процес у межах встановлених guardrails, а дії можна аудитувати і зупинити, якщо щось піде не так. За словами Шрамм, генеративний ШІ ще перебуває в режимі R&D, тому банк оперує «дуже контрольовано», бо клієнти довіряють банку і очікують багато обмежувальних рамок навколо ШІ.
Ризик, який Шрамм вважає екзистенційним
Шрамм, яка входить до правління OpenUK, застерігає щодо майбутнього, де багато агентів діятимуть від імені людей і компаній у платежах. Без спільного протоколу чи хоча б загального розуміння між агентами виникає той самий ризик, що й у людей без спільної мови. Її формулювання: «якщо агенти не говорять однією мовою, намагаючись здійснювати платежі від вашого імені, це той момент, коли весь потенціал агентного ШІ руйнується» — вона бачить це як «доволі екзистенційне» питання і вважає, що відкриті стандарти має формувати опенсорс-спільнота.
Перш ніж довіряти результату подібного агентного workflow, варто перевірити: чи є окремий детермінований механізм виконання дії (а не рішення самого агента), чи збережено можливість аудиту та зупинки процесу, і чи людина фізично залишається в точці ухвалення рішення там, де рухаються гроші.